Сьогодні суспільство стурбоване діяльністю нинішнього Міністерства освіти та науки, зокрема у проведенні останніх освітніх нововведень, які б я назвала "Реформами Пафнутія" - князя, героя повісті-казки Е.Т. А. Гофмана "Малюк Цахес". Освітні реформи Пафнутія заключались в тому, що вирубали кущі акації й зробили зщеплення від віспи. Аналогічну ситуацію спостерігаю нині. Про "європейські" нововведення заміни РУЧКИ ОЛІВЦЕМ в іншому дописі. А тут би хотілось привернути увагу вчителів зарубіжної літератури до того, що в планах МО - знищити зарубіжну літературу, як предмет. Що таке зарубіжна література в моєму розумінні? Це насамперед, залучення учнів до читання тих самих найкращих творів європейської літератури! Це розвиток інтересу до читання, який стрімко зараз падає! Це розвиток естетичних смаків! Це знайомство з мужніми, прогресивними, гуманними, вільними героями творів: Робінзоном Крузо, Гердою, Діком Сендом, Дон Кіхотом, Бальтазаром та ін. Це життєвий вибір Жульєна Сорреля, Фауста, Простака, Доріана Грея, Раскольникова, знайомство з яким заставляє учнів задумуватись над своїм життєвим вибором. Я викладаю цей предмет, я спостерігаю за ходом думок учнів, за тим, як формується їхня життєва позиція! Виходить що? Нашому суспільству не потрібні мислячі громадяни, а потрібні безсловесні раби, які не вийдуть на Майдан? Що мене заставило це написати?
Міністр освіти Лілія Гриневич, у своїх публічних виступах ( за основу взято дану статтю) почала наголошувати: зміст освіти сучасної середньої школи потребує суттєвого, майже революційного оновлення............; 2) сьогодні школа має озброювати учня компетенціями — тобто тими знаннями і практичними уміннями, які будуть необхідні йому в ХХІ столітті.(ЧИ НЕ ОЛІВЦІ МАЮТЬСЯ НА УВАЗІ???? Як раз ними й треба писати в 21 столітті :) )
Далі цитата: ЦИТАТА: "Предмет "українська література" необхідно інтегрувати з предметом "зарубіжна література", дотримуючись при цьому співвідношення 70% до 30% на користь рідної літератури. Розумію, ця пропозиція багатьом може здатися аж надто дискусійною. Аргументи проти неї, звісно ж, знайдуться, але переконаний, що вагомих аргументів "за" є набагато більше. Не починаючи дискусії за браком часу і місця, наведу лише один з них: прошу подумати, чому в загальноосвітніх школах усіх європейських країн предмета "зарубіжна література" просто немає. Інтеграція навчальних предметів "українська література" та "зарубіжна література" збільшує кількість уроків у старших класах удвічі (2+2). Але це ще не все, бо наступний, вкрай необхідний крок, — інтеграція дисципліни "література" з дисципліною "українська мова". Кількість навчального часу в годинах від того ще збільшується (2+2+1)
ТАК, ЦЕ ЩЕ ОДНА "ПАФНУТІЇВСЬКА РЕФОРМА". Але чи зможе вирішити проблеми в сучасній освіті? Напевно, ні.... Але учні залишаться без одного чудового шкільного предмета...
Немає коментарів:
Дописати коментар